• Home
  • Новини
  • 12 березня Катерина Зарембо взяла участь в обговоренні “Хто буде наддержавами в ХХІ сторіччі та чи зробить це світ безпечнішим?”, організованому Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

12 березня Катерина Зарембо взяла участь в обговоренні “Хто буде наддержавами в ХХІ сторіччі та чи зробить це світ безпечнішим?”, організованому Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

12 березня Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва презентував результати дослідження ставлення українців до наддержав. На запрошення “Демініціатив” Катерина Зарембо взяла участь в обговоренні результатів опитування.

Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва здійснено за аналогією глобального дослідження Gallup International Association, у якому, зокрема, містилися питання: 1) які країни будуть наддержавами у 2030 році; 2) чи є їх вплив (де) стабілізуючим?

В обговоренні результатів опитування українців також взяли участь: Павло Клімкін (Міністр закордонних справ України (2014–2019)), Михайло Гончар (президент Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», член Громадської Ради при МЗС), Орися Луцевич (голова Українського Форуму, Chatham House (Лондон)).

Спікери, зокрема, говорили про протистояння США та Китаю, роль регіональних гравців і, звичайно, рекомендації для України у світовому порядку, де протистояння наддержав означає протистояння режимів і цінностей.

Ключові тези Катерини Зарембо:

  • “Китай наразі чинить гібридний вплив у світі. Це і інформаційний вплив, і економічний, і вплив на безпеку, й усі ці впливи Україна вже відчуває на собі. І є різниця між тим, які цінності за цим стоять. Чи є свобода слова за цим, чи немає. Якщо американська підтримка припускає будь-які висловлювання, в тому числі критику в бік США, то китайська підтримка такого не припускає. І в цьому є велика відмінність між цими режимами, які є в одній і в іншій державі”.
  • “Україна, якій властива регіональна зовнішня політика, цілком резонно вважає своїм стратегічним партнером західні європейські країни і Сполучені Штати. Водночас не цікавитися тим, що просуває і промотує сьогодні Китай, неможливо, оскільки це становить загрозу українській суб’єктності.”
  • “Зараз ми також можемо говорити про певну «м’яку силу» Китаю в Україні щодо так званої перемоги над короновірусом. В певний момент це вважалося в Україні історією успіху, і навіть звучали голоси, що в демократії неможна побороти пандемію, можна лише «сильною рукою» і авторитаризмом.”

Головні тези спікерів та повний запис трансляції – тут.